Хронічні запальні захворювання кишечнику (ХЗЗК), до яких відносять неспецифічний виразковий коліт (НВК) та хворобу Крона (ХК), залишаються однією з найбільш вагомих проблем сучасної гастроентерології. Це обумовлено поширенням хвороб в усьому світі, тенденцією до збільшення кількості випадків захворювання як серед дорослого населення, так і серед дітей, важкістю і різноманітністю клінічних проявів, ускладнень, які нерідко потребують хірургічного втручання, а також високою летальністю [4, 6, 7]. Питання етіопатогенезу ХЗЗК остаточно не вирішені, тому лікування в багатьох випадках ефективне недостатньо. Серед факторів розвитку захворювання широко обговорювалась роль інфекційних факторів, зокрема ешеріхій, клостридій, ієрсіній, кишкового кампілобактера, псевдотуберкульозних мікобактерій і цілого ряду вірусів, у тому числі вірусу кору. Однак, численні спроби довести інфекційну природу ХЗЗК не мали успіху. Проте, роль кишкової мікрофлори в їх розвитку не заперечується, але не як етіологічного фактору, а як одного із стимулів, що призводить до ініціації запальних реакцій через активацію синтезу макрофагами первинних медіаторів запалення. Клінічні та експериментальні дані свідчать, що розвитку хронічного запалення в кишечнику сприяє втрата толерантності до нормальної мікрофлори [7].
Читать далее